умовний спосіб

1. n грам.

1) сполучник

2) умовний спосіб

2. adj

1) зв'язуючий, з'єднувальний, сполучний

2) грам.:

conjunctive mood — умовний спосіб

* * *

1) сполучник

2) умовний спосіб

1) єднальний, сполучний

2) гpaм. сполучний; умовний

1. n грам.

умовний спосіб

2. adj

умовний

* * *

1) сполучник

2) умовний спосіб

1) єднальний, сполучний

2) гpaм. сполучний; умовний

1) умовний; обумовлений

2) грам. умовний

* * *

1) умовний, обумовлений

2) гpaм. умовний

1) (действие) нахиляння, похиляння, схиляння, перехиляння, нагинання, оконч. нахилення и нахиління, похиле[і]ння, схиле[і]ння, перехиле[і]ння, нагнуття чого до кого, до чого, над ким, над чим; прихиляння, пригинання, оконч. прихиле[і]ння, пригнуття чого до кого и кому, до чого; (в одну сторону пров.) перехняблювання, оконч. перехняблення чого (набік, на один бік); (в разные стороны) розхиляння, оконч. розхиле[і ]ння чого;

2) (наклонённость) - см. Наклон 2. -ние земной оси к эклиптике - похил (нахил, нахилення) земної оси до екліптики. Угол -ния - кут похилу (нахилу, хилу);

3) грам. - спосіб (-собу). Из'явительное, повелительное, сослагательное -ние - дійсний, наказовий, умовний спосіб. Неопределённое -ние - дієйменник (-ка).

* * *

1) ( действие) на́хил, -у, нахи́лення, похи́лення, (неоконч.) нахиля́ння, похи́ле́ння; ( нагибание) нагина́ння

2) ( наклонное положение) нахи́лення, похи́лення

3) см. наклон 3)

1. n

1) потенціал; потенціальна можливість

2) ел. напруга

2. adj

1) потенціальний; можливий; прихований

2) потужний, могутній

* * *

1) потенціал (нaпp., військовий)

2) = potentiality

3) тex., фiз. потенціал; eл. напруга, потенціал

4) cкop. вiд potential mood [див. potential II 1, 2]

5) фiз., мaт. потенціальна функція

1) потенційний, можливий; прихований; умовний

2) потужний, могутній

1) потенціал (нaпp., військовий)

2) = potentiality

3) тex., фiз. потенціал; eл. напруга, потенціал

4) cкop. вiд potential mood [див. potential II 1, 2]

5) фiз., мaт. потенціальна функція

1) потенційний, можливий; прихований; умовний

2) потужний, могутній

n ком. рахунок-фактура; фактура; рахунок; накладна; інвойс; a фактурний; v виписувати/виписати рахунок-фактуру

документ, який виписує продавець покупцеві для оплати за доставлений, вироблений, куплений, придбаний товар або надану послугу; ♦ рахунок-фактура містить певні дані про операцію (transaction¹): дату, докладний опис товарів чи послуг, вказівку на їх кількість та вартість, спосіб постачання, загальну суму до оплати, ім'я продавця та покупця тощо

═════════■═════════

commercial invoice комерційний рахунок-фактура; consignment invoice консигнаційний рахунок-фактура; consular invoice консульський рахунок-фактура; customs invoice митна фактура; detailed invoice докладний рахунок-фактура; duplicate invoice дублікат рахунка; export invoice експортний рахунок-фактура; final invoice останній рахунок; forwarding invoice експедиторський рахунок; multiple-line invoice багаторядковий рахунок-фактура; original invoice оригінал рахунка-фактури; paid invoice оплачений рахунок-фактура; preliminary invoice попередня фактура; pro forma invoice орієнтовний рахунок-фактура • зразковий рахунок-фактура; provisional invoice тимчасовий рахунок-фактура • умовний рахунок-фактура; purchase invoice рахунок-фактура на закуплені товари; quarterly invoice рахунок за квартал; sales invoice рахунок за продані товари; shipping invoice рахунок-фактура на відвантаження; specified invoice докладний рахунок-фактура; specimen invoice зразкова фактура; supplementary invoice додатковий рахунок-фактура; supplier's invoice рахунок-фактура постачальника; transportation invoice рахунок за перевезення вантажу; vendor invoice рахунок-фактура продавця

═════════□═════════

against invoice проти рахунка-фактури; as per invoice згідно з рахунком-фактурою; invoice accounting бухгалтерський облік рахунків; invoice amount сума фактури • кількість рахунків; invoice discounting дисконтування рахунка-фактури; invoice for payment рахунок на сплату; invoice number номер рахунка-фактури; invoice price ціна на рахунку-фактурі • фактурна ціна • ціна, що вказана на накладній; invoice sum сума за рахунком; invoice value вартість згідно з рахунком-фактурою; to draw up an invoice оформляти/оформити рахунок-фактуру • виписувати/виписати рахунок-фактуру; to invoice in dollars виписувати/виписати рахунок-фактуру в доларах; to issue an invoice виписувати/виписати рахунок-фактуру; to make out an invoice виписувати/виписати рахунок-фактуру; to pay an invoice платити/заплатити рахунок-фактуру; to receive an invoice одержувати/одержати рахунок-фактуру • отримувати/отримати рахунок-фактуру; to send out an invoice посилати/послати рахунок-фактуру

═════════◇═════════

фактура < нім. Faktura — товарний рахунок < лат. factura — обробка, побудова. Засвідчується в 1724 р. у Торговельному морському статуті в Петербурзі (Фасмер 4: 183; СІС: 695)

* * *

ПОВЕДІНКА - процес зміни станів певної речі або істоти, що відповідає їхній внутрішній природі як цілому. Важливою для загального осмислення поняття П. є його етимологічна основа, що вказує на "поведення", "ведення" себе, "володіння" собою (behaviour); вужче значення П. також стосується здатності біологічних індивідів певним членом "тримати" себе, надавати своїй взаємодії із середовищем деяких сталих рис. У такому розумінні П. - типовий предмет біологічних (зокрема в етології), фізіологічних, психологічних досліджень (ключові терміни: "інстинкт", "навичка", "умовний рефлекс", "стимул", "потреба", "мотив" тощо). В осмисленні П. як власне людської характеристики здатність до самоорганізації позначає спосіб існування, активним чинником якого є усвідомлений волевияв самого суб'єкта П. Людська П. корелює зі складною системою цілей, мотивів, настанов, внутрішніх смислів, свідомих та неусвідомлених прагнень і потягів, завжди так чи інакше поєднаних і актуалізованих певним рішенням суб'єкта стосовно способу своєї присутності у світі. Водночас поняття людської П. ґрунтується на припущенні, що свідома вольова самодетермінація не є єдино визначальним чинником у житті людини; саме її взаємодія або зіткнення з іншими внутрішніми або зовнішніми чинниками (що їх вона незрідка сама й пробуджує) формує неповторну цілісність П. особистості або групи. Моральний аспект П. пов'язаний із розкриттям характеру і меж впливу на поведінковий процес моральних норм, цінностей та інтенцій людського суб'єкта, що реалізуються, визначальним чином, у його свідомому й відповідальному волевиявленні. Звідси неминучими при будь-якому морально-етичному аналізі людської П. виявляються припущення про її суб'єктний і відповідальний характер, наявність у ній певних елементів власне етичної раціональності тощо. Починаючи з кінця XIX ст. в західній психології й філософії мали місце спроби витлумачити й описати П. в її об'єктивованій формі, незалежно від внутрішніх регулятивних механізмів людської психіки, за моделлю "стимул - реакція" (Торндайк, Уотсон та інші представники біхевіоризму). Концептуально вразливі, такі спроби усе ж сприяли зосередженню уваги на специфіці самого феномена людської П. й запровадженню поведінкових моделей у різноманітні галузі сучасного гуманітарного пізнання.